Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
лучити
I луч`итилучу, лучиш, недок. , перех. , діал.
Єднати.
|| З'єднувати.
II л`учити
-чу, -чиш, недок. і док. , перех. , і без додатка, розм.
Цілитися в кого-, що-небудь.
|| Те саме, що влучати 1).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: лучити


матиме такий вигляд: Що таке лучити