лупити
луплю, лупиш; мн. , луплять; недок. , перех. , розм. 1》 Обчищати від шкаралупи, шкурки, лузги тощо.
|| Здирати (шкуру, шкурку, лузгу тощо).
2》 Висиджувати (пташенят, курчат і т. ін.).
3》 з кого, за що і без додатка, фам. Брати, встановлювати непомірно велику плату, ціну.
4》 фам. Сильно бити кого-небудь.
5》 Уживається замість ряду дієслів на означення дії в її сильному, енергійному виявленні (напр.: їсти, стріляти).