Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
лукавити
-влю, -виш; мн. лукавлять; недок. Хитрувати, приховуючи правду.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: лукавити


матиме такий вигляд: Що таке лукавити