ловчий
-а, -е.1》 Стос. до ловів.
|| Признач. для знищення шкідників сільськогосподарських культур.
Ловча сітка мисл. — сітка, що застосовується для вилову птахів і деяких видів звірів.
Ловчий птах — спеціально вихований мисливцем для полювання птах.
2》 у знач. ім. ловчий, -чого, ч. Особа, що провадила у бояр, поміщиків полювання, найчастіше з собаками.
|| У Київській Русі та Московії – придворний, який відав князівським або царським полюванням.
|| В давні часи – мисливець.