Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
лінчувати
-ую, -уєш, недок. , перех. Вчиняти самосуд, так званий суд Лінча; фізично розправитися з ким-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: лінчувати


матиме такий вигляд: Що таке лінчувати