Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
лій
лою, ч. Жир рогатої худоби, що вживається в їжу; за давніх часів використовувався для освітлення.
|| перен. Жирова речовина, що виділяється залозами шкіри людини.
Лій топити з кого — а) піджарювати кого-небудь на вогні (з міфологічних і релігійних уявлень про пекло); б) мордувати кого-небудь, знущатися з когось.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: лій


матиме такий вигляд: Що таке лій