лице
-я; мн. лиця, лиць; с. 1》 Те саме, що обличчя 1).
|| Обличчя як ознака зовнішнього вигляду людини.
В лице — прямо, відверто (висловитися, сказати що-небудь).
Лицем до чого — звернувши всю увагу, зосередивши всі сили на чому-небудь.
[Не] до лиця що — а) [не] гармонує з зовнішністю; [не] личить; б) [не] відповідає характерові певної особи, становищу і т. ін.; [не] годиться.
Перед лицем кого, чого — а) перед ким-, чим-небудь; б) у безпосередній близькості з чим-небудь.
2》 перен. Сукупність ознак, що характеризують що-небудь.
3》 Верхня, зовнішня частина предмета; прот. спід.
4》 тільки мн. Щоки.