лицар
-я, ч. 1》 іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану.
|| Воїн з важким озброєнням і спорядженням.
2》 іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво.
3》 перен. Самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь.
|| чого, перен. Людина, яка самовіддано служить певній справі, віддається їй.
4》 перен. , розм. Вихована, підкреслено чемна людина.
|| Про того, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність. Лицар сумного образу.
5》 Почесне звання, що надається англійською королевою її підданим за вчинки, досягнення державного значення із правом додавання до імені приставки сер. Сер Пол (Маккартні).