Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
легкодухий
-а, -е.1》 Позбавлений сили волі; нерішучий, безсилий.
|| Легковажний.
2》 Те саме, що боязкий 1).
|| у знач. ім. легкодухий, -хого, ч. ; легкодуха, -хої, ж. Боязка людина; боягуз, боягузка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: легкодухий


матиме такий вигляд: Що таке легкодухий