Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
легітимація
-ї, ж. , юр. 1》 Визнання чи підтвердження законності якого-небудь права або повноваження.
|| Документ, який підтверджує це право або повноваження.
2》 Узаконення позашлюбних дітей, тобто присвоєння їм у встановленому порядку прав законних дітей.
3》 Спосіб або процес, завдяки якому держава або політична система одержує виправдання.
4》 Форма посвідчення особи громадянина в державах, де відсутня паспортна система.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: легітимація


матиме такий вигляд: Що таке легітимація