латентний
-а, -е, наук. Який не виявляється зовнішньо; прихований.
Латентна інфекція — фаза інфекційного періоду, що характеризується тривалим збереженням збудника в організмі без клінічних проявів захворювання.
Латентна злочинність — у кримінології – частка злочинності, яка не одержує відображення в кримінальній статистиці та не стає предметом кримінального судочинства.
Латентний період — інкубаційний період.
Латентний стан — період інертності всередині системи.
Латентні риси біол. — генетичні риси, які не проявляються у фенотипі індивіда, але можуть передаватися майбутнім поколінням.