Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
лад
ладу і ладу, ч. 1》 Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу.
2》 Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.; упорядкованість.
|| Злагодженість, узгодженість у діях; організованість.
|| Згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін.
|| у знач. присл. ладом. Зрозуміло, ясно, не заплутано. Давати лад (кому, чому). Іти на лад. [Не] до ладу (кому і без додатка).
3》 перев. з прийм. "в" ("у") та означ. Певним чином зумовлене розташування, розміщення кого-, чого-небудь; порядок (у 7 знач. ).
4》 з прийм. на та означ. Спосіб, зразок, манера. На всі лади. На один лад. На свій лад.
5》 з означ. Система суспільного, державного укладу. Феодальний лад.
6》 з означ. і чого, лінгв. Будова, структура (про мову).
7》 з означ. , муз. Спосіб побудови звукоряду, розташування звуків; тональність музичного твору.
8》 тільки мн. , муз. Поперечні поділки на грифі щипкових струнних інструментів.
|| Клавіші гармонії, баяна, акордеона та духових інструментів.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: лад


матиме такий вигляд: Що таке лад