Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
куниця
-і, ж. 1》 Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним пухнастим хутром.
|| Хутро цієї тварини.
2》 перен. , нар.-поет. Наречена.
3》 іст. Плата князеві, поміщикові тощо за шлюб.
4》 іст. Грошова одиниця.
5》 рідко. Волоть очерету.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: куниця


матиме такий вигляд: Що таке куниця