Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
кульмінація
-ї, ж. 1》 астр. Проходження світила через небесний меридіан.
2》 перен. Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь.
|| Момент найбільшої емоційної напруги в музичному творі або його частині.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кульмінація


матиме такий вигляд: Що таке кульмінація