Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
куля
I -і, ж. 1》 Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі.
2》 Предмет, що має таку форму. Земна куля.
Куля-зонд — гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ із приладами для дослідження атмосфери.
Куля-пілот — гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ для визначення швидкості й напрямку вітру.
3》 Маленький свинцевий або стальний снаряд для стрільби з ручної вогнепальної зброї та кулеметів, що являє собою передню частину бойового патрона.
4》 заст. Бомба.
II -і, ж. , діал.
Милиця.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: куля


матиме такий вигляд: Що таке куля