Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
крутій
-я, ч. 1》 Хитра та спритна у своїх учинках людина; шахрай, ошуканець.
|| Нещира в своїх стосунках з іншими людьми особа; лицемір.
2》 Той, хто схильний до крутійства (у 3 знач. ) (про чиновника, канцеляриста й т. ін.); бюрократ.
3》 розм. Той, хто крутить що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: крутій


матиме такий вигляд: Що таке крутій