Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
крутити
кручу, крутиш, недок. 1》 перех. і неперех. Надавати чомусь обертового руху; обертати.
|| Рухаючи корбою тощо, примушувати знаряддя, механізм і т. ін. діяти.
|| Тримаючи що-небудь, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості тощо).
|| чим. Швидко повертати з одного боку в інший.
2》 перех. і неперех. Утворювати коловерть, вир; вирувати (про воду, течію).
|| безос.
|| Здіймати сніг, пил і т. ін.; курити, сильно дути (про вітер, заметіль).
|| безос.
3》 перех. Туго звивати, скручувати що-небудь; сукати.
|| Вивертати, заламувати, завдаючи болю.
|| Туго завивати, обгортаючи чимось (перев. про цигарку).
|| Підкручувати, підгинати (волосся, вуса); укладати.
4》 неперех. , перен. , розм. Хитрощами ухилятись од відвертої відповіді, розмови, прямої дії.
5》 неперех. , ким, перен. , розм. Розпоряджатися ким-небудь за власним розсудом; верховодити.
|| Знущатися над кимось.
6》 неперех. Чинити щось на свій лад, часто для власної вигоди.
|| Чинити щось не по правді, кривдячи когось.
7》 тільки 3 ос. , неперех. , перен. Викликати тривале відчуття болю, який періодично то посилюється, то послаблюється.
|| безос.
|| розм. Хвилювати, турбувати (про думки, почуття тощо).
кручу, крутиш, недок. 1》 перех. і неперех. Надавати чомусь обертового руху; обертати.
|| Рухаючи корбою тощо, примушувати знаряддя, механізм і т. ін. діяти.
|| Тримаючи що-небудь, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості тощо).
|| чим. Швидко повертати з одного боку в інший.
2》 перех. і неперех. Утворювати коловерть, вир; вирувати (про воду, течію).
|| безос.
|| Здіймати сніг, пил і т. ін.; курити, сильно дути (про вітер, заметіль).
|| безос.
3》 перех. Туго звивати, скручувати що-небудь; сукати.
|| Вивертати, заламувати, завдаючи болю.
|| Туго завивати, обгортаючи чимось (перев. про цигарку).
|| Підкручувати, підгинати (волосся, вуса); укладати.
4》 неперех. , перен. , розм. Хитрощами ухилятись од відвертої відповіді, розмови, прямої дії.
5》 неперех. , ким, перен. , розм. Розпоряджатися ким-небудь за власним розсудом; верховодити.
|| Знущатися над кимось.
6》 неперех. Чинити щось на свій лад, часто для власної вигоди.
|| Чинити щось не по правді, кривдячи когось.
7》 тільки 3 ос. , неперех. , перен. Викликати тривале відчуття болю, який періодично то посилюється, то послаблюється.
|| безос.
|| розм. Хвилювати, турбувати (про думки, почуття тощо).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: крутити
матиме такий вигляд: Що таке крутити
матиме такий вигляд: крутити
матиме такий вигляд: Що таке крутити