круг
I -а, ч. 1》 мат. Частина площини, обмежена колом (див. коло I 1)). Площа круга.
2》 Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на таку площину.
|| перев. мн. Концентричні кола, що розходяться від місця порушення водної гладіні.
|| заст. Ділянка поля.
3》 Предмет, що має округлу, овальну або кільцеподібну форму. Рятівний круг. Шліфувальний круг.
4》 заст. Одиниця обліку готової продукції в деяких народних ремеслах і заняттях. Круг воску.
На круг — в середньому (про урожай).
II прийм. , з род. в.
Те саме, що навколо 2); навкруг, кругом.
Круг пальця обвести (обкрутити) кого — обдурити, ошукати когось.