кріпити
-плю, -пиш; мн. кріплять; недок. 1》 перех. , тех. Те саме, що скріплювати 1).
2》 перех. , гірн. Установлювати кріплення (у 2 знач. ).
|| гідр. Устеляючи чимось, захищати від руйнування.
3》 перех. , мор. , ав. Міцно прив'язувати, закріплювати.
4》 перех. , перен. , розм. , рідко. Те саме, що зміцнювати 2).
5》 перех. , спец. Робити міцним (вино тощо), з високим вмістом алкоголю.
6》 неперех. , діал. Лютувати (див. лютувати I 2)).