Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
кріпачити
-чу, -чиш, недок. , іст. , розм. Перебувати в кріпацтві; бути кріпаком, підневільним.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кріпачити


матиме такий вигляд: Що таке кріпачити