кріпацтво
-а, с. , іст. 1》 Система суспільних відносин у добу феодалізму, за якою поміщик мав право на особу, працю й майно підлеглих йому селян-кріпаків; кріпосне право.
|| Суспільне становище селян, що перебували в цих відносинах, пов'язане з тяжкими умовами життя.
2》 Збірн. до кріпак I.