Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
криниця
-і, ж. 1》 Глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь.
2》 рідко. Те саме, що джерело 1).
3》 чого, перен. Джерело (у 2 знач. ), скарбниця чого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: криниця


матиме такий вигляд: Що таке криниця