крик
I -у, ч. 1》 Сильний різкий звук голосу; зойк.
|| Вигук (у 1 знач. ), вигуки.
|| Поклик.
|| Гамір, галас.
|| Ґвалт, лемент.
|| Про різкі звуки тварин, птахів.
2》 перев. у сполуч. зі сл. серце, душа, перен. Про вияв відчаю, сильного душевного переживання.
3》 розм. Різка суперечка; сварка, лайка.
[Останній] крик моди — остання новинка в моді, що привертає до себе увагу.
II -у, ч.
Річка, що пересихає, або тимчасовий водоток в Австралії.