Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
краянин
-а, ч. Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк.
-а, ч. Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: краянин
матиме такий вигляд: Що таке краянин
матиме такий вигляд: краянин
матиме такий вигляд: Що таке краянин