крапка
-и, ж. 1》 Невеличка цятка на певному тлі; плямочка.
2》 Графічний знак (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах).
3》 грам. Розділовий знак, яким позначають на письмі кінець розповідного речення, відокремлюють речення одне від одного, а також уживають для скорочення слів.
Крапка з комою — розділовий знак, яким відокремлюють на письмі структурно ускладнені частини речення.
4》 У програмуванні – розділювач або обмежувач, що використовується в процесі запису конструкції мови.
Рухома крапка — припустима крапка, позиція якої не фіксується форматом подання чисел.
Фіксована крапка — а) крапка, позиція якої фіксується форматом подання чисел; б) спосіб розподілення цілої та дробової частин числа.
5》 муз. Знак збільшення тривалості ноти або паузи в півтора рази.
6》 муз. Знак виконання ноти стакато.
7》 тільки мн. , грам. Те саме, що Три крапки.
Три крапки — розділовий знак у вигляді трьох поспіль поставлених крапок (...), яким позначають на письмі незакінченість висловлення.