Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
кочовики
-ів, мн. (одн. кочовик, -а, ч. ; кочовичка, -и, ж. ).1》 Народ, плем'я, що кочує.
|| Про тварин, птахів і т. ін., які переходять або перелітають з одного пасовища, місця годівлі на інше. Звірі-кочовики.
2》 перен. , жарт. Про людей, які часто змінюють місце проживання, праці.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кочовики


матиме такий вигляд: Що таке кочовики