Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
кочовий
-а, -е.Який кочує (про народ, плем'я тощо); мандрівний.
|| Власт. кочовикам; неосілий.
|| Признач. для проживання кочовиків. Кочовий намет.
|| Пов'язаний з частою зміною пасовища, місця годівлі (про тварин, птахів).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кочовий


матиме такий вигляд: Що таке кочовий