Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
кочівництво
-а, с. Спосіб життя, пов'язаний з особливостями господарської діяльності, при якому група людей або окремі народи пересуваються з місця на місце (кочують).
-а, с. Спосіб життя, пов'язаний з особливостями господарської діяльності, при якому група людей або окремі народи пересуваються з місця на місце (кочують).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: кочівництво
матиме такий вигляд: Що таке кочівництво
матиме такий вигляд: кочівництво
матиме такий вигляд: Що таке кочівництво