Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
коцюба
-и, ж. 1》 Знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим і загнутим кінцем для перемішування палива в печі й вигрібання з неї жару, попелу; кочерга.
2》 тех. Довгий металевий прут, розплесканий на кінці у вигляді ложки для розмішування розплавленої сталі, чавуну в печі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: коцюба


матиме такий вигляд: Що таке коцюба