Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
корчити
-чу, -чиш, недок. , перех. 1》 також без додатка, перев. безос. Виникати, з'являтися (про корчі); судомити.
2》 перен. , розм. , рідко. Удавати кого-небудь, прикидатися ким-небудь. Корчити дурня.
3》 зах. Корчувати, викорчовувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: корчити


матиме такий вигляд: Що таке корчити