короткий
-а, -е.1》 Який має малу довжину; прот. довгий.
|| Близький, недалекий (про відстань, шлях).
|| Невисокий, низький.
|| Невеликий обсягом, розміром.
Коротка форма прикметника — форма прикметника, що закінчується в називному відмінку однини чоловічого роду на приголосний, а не на -ий, напр.: ясен, зелен.
Короткі руки в кого — хто-небудь не має права, можливості зробити щось.
2》 Який триває недовго; короткочасний; прот. тривалий.
|| Недостатній за часом.
|| Уривчастий (про мову, звуки тощо).
|| Швидкий (про рух, дію, тощо). Короткий звук.
Коротка позиція фін. — а) перевищення продажу над покупками на відкритому ринку; б) ситуація на біржі, ринку, коли товару необхідно покрити продаж компенсуючою його покупкою.
3》 Стисло викладений, висловлений; небагатослівний.
Коротка пам'ять у кого — хтось швидко забуває, має погану пам'ять.
Короткий розум — слабкий, обмежений розум.