коронний
-а, -е.1》 Прикм. до корона 1). Коронна прикраса.
2》 Стос. до корони (у 2 знач. ); державний, урядовий.
Коронний гетьман іст. — гетьман, якого призначав сам король.
Коронний суд іст. — суд, що складався з постійних суддів-чиновників, яких призначав монарх.
Коронні землі — землі, які увійшли до складу якої-небудь монархічної держави на підставі спадково-династичних прав монарха.
3》 Найкращий, найбільш удалий (звичайно про роль, номер і т. ін. у репертуарі артиста).