Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
корнет
I -а, ч. У царській армії – перший офіцерський чин у кавалерії, що відповідав підпоручикові в піхоті, а також особа, що мала такий чин; хорунжий.
II -а, ч.
Духовий мідний музичний інструмент типу вкороченої труби.
I -а, ч. У царській армії – перший офіцерський чин у кавалерії, що відповідав підпоручикові в піхоті, а також особа, що мала такий чин; хорунжий.
II -а, ч.
Духовий мідний музичний інструмент типу вкороченої труби.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: корнет
матиме такий вигляд: Що таке корнет
матиме такий вигляд: корнет
матиме такий вигляд: Що таке корнет