Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
коріння
-я, с. 1》 Збірн. до корінь 1), 2).
Коріння пускати (пустити) в що, в чому — а) міцно, надовго закріплюватися де-небудь; б) набувати особливої сили, постійності (про почуття, звички тощо).
2》 Коренеплоди, що їх уживають як присмаки до страв, напоїв; прянощі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: коріння


матиме такий вигляд: Що таке коріння