Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
корінник
-а, ч. Кінь, запряжений в голоблі (за наявності підпряжних); середній кінь у трійці.
-а, ч. Кінь, запряжений в голоблі (за наявності підпряжних); середній кінь у трійці.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: корінник
матиме такий вигляд: Що таке корінник
матиме такий вигляд: корінник
матиме такий вигляд: Що таке корінник