Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
корінець
-нця, ч. 1》 Зменш. до корінь 1), 2).
|| тільки мн. Коріння деяких рослин, що їх використовують як ліки.
|| Ніжка гриба.
2》 Місце, де зшиті аркуші книжки, зошита, папки, або частина палітурки, що закриває це місце.
3》 Частина аркуша, що залишається після відривання квитанції, ордера тощо в квитанційній, ордерній і т. ін. книжці.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: корінець


матиме такий вигляд: Що таке корінець