Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
кориця
-і, ж. 1》 Висушена кора коричного дерева, що її вживають як прянощі для кондитерських виробів, а також у медицині й парфумерії.
2》 Пестл. до кора.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: кориця


матиме такий вигляд: Що таке кориця