Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
коренитися
-иться, недок. 1》 Пускати коріння; вкорінюватися.
2》 у чому, перен. Мати що-небудь своїм коренем, джерелом; походити від чого-небудь, мати щось своєю причиною.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: коренитися


матиме такий вигляд: Що таке коренитися