копійка
I к`опійка-и, ж.
Зменш. до копія.
II коп`ійка
-и, ж.
1》 Розмінна монета України – одна сота гривні, а також Росії та деяких країн СНД – 1/100 рубля.
|| тільки мн. Про дуже малу, мізерну кількість грошей.
До [останньої] копійки — усі гроші, не залишаючи при собі ніяких грошей.
Копійка ціна — а) (чому) дуже мала ціна; б) (кому) нічого не вартий.
Ні (і) на копійку перев. з запереч. дієсл. — зовсім ні (не, нічого).
Ні копійки (не було) за душею — зовсім немає (не було) грошей.
Ламаної копійки не вартий — нічого не вартий.
Як нова копійка — зовсім новий, свіжий, чистий, гарний.
2》 збірн. , розм. Гроші.
Без копійки — зовсім без грошей.
Влетіти в [добру] копійку кому — дорого обійтися комусь.