Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
концентрація
-ї, ж. 1》 тільки одн. Дія за знач. концентрувати й дія і стан за знач. концентруватися; зосередження (у 1 знач. ).
Вибухонебезпечна концентрація — вміст у повітрі вибухонебезпечних речовин у кількості, яка перевищує нижню концентраційну межу вибуховості.
Гранично допустима концентрація — величина концентрації будь-якого компонента в суміші, перевищення якої недопустиме.
Гранично допустима концентрація домішки в атмосфері — максимальна концентрація домішки в атмосфері, яка за періодичним впливом або протягом усього життя людини шкідливо не впливає на неї. **
Концентрація виробництва — зосередження виробництва одного або декількох споріднених видів продукції на великих підприємствах, в межах невеликого регіону.
Концентрація капіталу — збільшення розмірів капіталу за рахунок нагромаджень, тобто перетворення в капітал частини додаткової вартості.
2》 хім. Ступінь насиченості, густоти якогось розчину.
Концентрація розчину — вміст розчиненої речовини в одиниці маси або об'єму розчину.
Молярна концентрація — величина, яка дорівнює відношенню кількості речовини компонента розчину до об'єму розчину.
3》 гірн. Збагачення корисних копалин через виокремлення найпридатнішої складової частини для подальшої обробки. Концентрація руди.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: концентрація


матиме такий вигляд: Що таке концентрація