контракт
-у, ч. Письмова угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов'язання.
Біржовий контракт — договір між членами біржі відносно виконання угоди на поставку біржового товару проти його оплати.
Валютний контракт — угода (договір) про обмін на встановлену дату однієї валюти на іншу за встановленим заздалегідь курсом.
Відкритий контракт — контракт на біржі, який не ліквідується на кінець дня.
Гарантійний контракт — контракт, який передбачає відповідальність підрядника за експлуатаційні якості продукції, забезпечення її ремонту чи заміни в межах обумовленого терміну.
Глобальний контракт — контракт із широким діапазоном взаємних зобов'язань сторін.
Контракт на вивчення — контракт на попередню розробку проекту.
Контракт "під ключ" — контракт, який передбачає зведення і введення в експлуатацію повністю готового об'єкта контрагентом замовника, який взяв на себе роботи зі здачі об'єкта.
Простий компенсаційний контракт — контракт, який передбачає взаємну поставку товарів за узгодженими між сторонами цінами на рівну вартість.
Строковий контракт — стандартний контракт, в якому вказаний термін виконання в майбутньому.
Трудовий контракт — письмова угода, яка визначає організаційні, економічні та правові стосунки між роботодавцем і працівником.