Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
континуїтет
-у, ч. 1》 юр. Правова наступність.
|| У міжнародному праві – здійснення державою-правонаступником передбачених у договорах прав і зобов'язань держави-попередника.
Теорія континуїтету — вчення, згідно з яким правосуб'єктність держави є ідентичною незалежно від будь-яких внутрішніх змін.
2》 книжн. Неперервність, послідовність у розвитку, перебігу чого-небудь. Політика континуїтету.
3》 Правило парламентської процедури, згідно з яким, якщо законопроект не затверджений до кінця тієї сесії парламенту, на якій його було внесено, його розгляд повинен бути відновленим на наступній сесії; прот. дисконтинуїтет.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: континуїтет


матиме такий вигляд: Що таке континуїтет