контакт
-у, ч. 1》 спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання.
|| Прилад, що здійснює стикання електричних провідників.
2》 Спілкування, зв'язок, тісні стосунки.
|| Взаємна узгодженість у роботі.
|| перен. Взаєморозуміння.
3》 спец. Стикання, дотик (у 1 знач. ).
4》 геол. Поверхня стику гірських порід, з яких утворюються суміжні ділянки земної кори.