Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
компанієць
-ійця, ч. , іст. В Україні у 17-18 ст. – козак легкокінного гетьманського полку.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: компанієць


матиме такий вигляд: Що таке компанієць