Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
комірники
-ів, мн. У 15-18 ст. категорія найбіднішого феодально залежного селянства і міщанства в Україні, Білорусії, Польщі, Литві, яка наймитувала і жила в чужих хатах і коморах.
-ів, мн. У 15-18 ст. категорія найбіднішого феодально залежного селянства і міщанства в Україні, Білорусії, Польщі, Литві, яка наймитувала і жила в чужих хатах і коморах.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: комірники
матиме такий вигляд: Що таке комірники
матиме такий вигляд: комірники
матиме такий вигляд: Що таке комірники