Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
комірник
I ком`ірник-а, ч.
Квартирант, винаймач житла.
II комірн`ик
-а, ч.
Той, хто завідує коморою, складом.
I ком`ірник-а, ч.
Квартирант, винаймач житла.
II комірн`ик
-а, ч.
Той, хто завідує коморою, складом.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: комірник
матиме такий вигляд: Що таке комірник
матиме такий вигляд: комірник
матиме такий вигляд: Що таке комірник