Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
комишник
-а, ч. 1》 Робітник, що косить і заготовляє комиш (рогіз, кугу).
2》 Майстер, що укриває будинки та інші споруди комишом.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: комишник


матиме такий вигляд: Що таке комишник