Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
комендація
-ї, ж. У Західній Європі в період раннього середньовіччя – акт передачі себе під заступництво більш сильної, могутньої, багатої людини.
|| Акт, яким оформляли залежність васала від сеньйора, після чого васал одержував земельне володіння.
|| Акт, що встановлював залежність селянина від феодала.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: комендація


матиме такий вигляд: Що таке комендація