Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
командор
-а, ч. 1》 У середньовічних духовних і лицарських орденах – найвище звання, а також особа, що мала це звання.
2》 заст. Керівник загону кораблів, який не мав чину адмірала.
3》 спорт. Керівник кінних, лижних, автомобільних і т. ін. змагань.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: командор


матиме такий вигляд: Що таке командор