колючий
I кол`ючий-а, -е.
1》 Який може колоти і колотися (у 1 знач. ).
|| Який має колючки; з колючками.
|| Який викликає почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.).
2》 перен. Який дошкуляє; дошкульний.
|| Проникливо гострий (про очі, погляд).
|| Який різко висловлює свої думки, погляди (про людину).
II к`олючий
-а, -е.
1》 Яким колють, проколюють кого-, що-небудь.
2》 Який створює відчуття уколу; гострий. Колючий біль.